Спробую в кількох реченнях розповісти про себе та цей блог. Оскільки більшість нотаток буде про програмне забезпечення, то думаю, що варто розпочати цю розповідь з історичної ретроспективи.

На початку 90-х у мого сусіди з’ялася цікава іграшка - це був ПК, який підключався до звичайного телевізора, а всі програми завантажувалися із звичайних аудіо касет. Пригадую, як у комплекті була велика книжка з основ програмування на Basic. Це було щось надзвичайно цікаве. Звичайно, більшість часу ми проводили за іграми, проте я намагався щось зрозуміти з цієї книги 😉.

Далі були MS DOS та Norton Commander, програмування на Basic та Turbo Pascal, Windows 3.11 та 95. Коли настав час Windows NT та локальної мережі у ВУЗі, котрий, до речі, не мав нічого спільного із комп’ютерами, я зголосився спробувати адмініструвати наш перший сервер із підключенням до інтернету. Тоді я вперше побачив демона на екрані - фірмовий логотип FreeBSD.

Я нічого не знав про *nix системи, проте, прагнув знань 🤪. Купив першу книгу по FreeBSD та почав налаштовувати й обмежувати. Перше знайомство з HTML та Perl, прості скрипти для підрахунку трафіку спожитого студентами із веб-адмініструванням (інтернет у ті часи був дуже дорогим), перші взломи моєї системи та відрахування студента через це… Перше знайомство із консольними програмами майже для всього: пошта, ICQ, форуми та чати… Усе в консолі.

Був у мене старий Toshiba ноут на P-II, 64MB оперативної та з 300MB диском. Я тиждень на ньому компілював FreeBSD з мінімалістичною конфігурацією та оптимізацією під це залізо. І все вдалося! Я навіть зміг відео програвати з допомогою mplayer.

Наступним був Linux. Пригадую, що після перегляду фільму The Matrix, надзвичайно популярною була тема із цього фільму для KDE2. Тоді я й встановив на свій ПК Mandrake Linux - через цю тему, що так заворожувала 🤭. FreeBSD залишився на сервері, а на моїх ПК почали з’являтися різні дистибутиви: Coral Linux, RedHat, Debian, Ubuntu, Gentoo. На останньому затримався довше, оскільки я отримав гнучкість портів FreeBSD та можливості ядра Linux.

Потім кілька років бала MacOS. Простота та стабільність. Але, після 11 чи 12 релізу X операційна система стала настільки “важкою”, що я зрозумів, що мені не вистачає швидкості та гнучкості Linux. Я почав шукати альтернативу, та таку, де я би зміг усе побудувати “під себе”.

Сьогодні мій основний дистрибутив на роботі - це Arch Linux із віконним менеджером dwm, вдома я користуюся OpenBSD з cwm. А цей блог розповість вам про мій досвід використання. Основний принцип: мінімалізм та швидкість. Програмне забезпечення має виконувати свою задачу - це основне! Саме тому мені подобається мінімалізм OpenBSD та ідеї suckless програмного забезпеченн. Навіть зараз у 2019 році мій робочий та приватний ноутбук мають доволі скромні параметри і це ніяк мене не обмежує 😏.

Віталій Ковалишин